.
 
Задати питання Пiдписатися на новини
Головна сторінка / НОВИНИ / Поточні новини / Архітектура як ідентичність країни та міста у системі майбутнього

Архітектура як ідентичність країни та міста у системі майбутнього

31.08.2017

         

Всесвітньо відомий архітектор Фернандо Ромеро розповів про вплив архітектури на розвиток країни 
 
Архітектор Фернандо Ромеро вперше виступив в Україні на зустрічі в форматі Urban Talks, що відбулася 29 серпня на території Національного комплексу «Експоцентр України» (ВДНГ).  Він провів паралелі між Україною та рідною Мексикою: «Наші обидві країни мають довгу та насичену історію архітектури та будівництва. Схожий менталітет людей, стиль їхнього життя, те, як вони розвивають виробництво та використовують багатства своїх країн. Ми зіткнулися із проблемою, що центр країни розвивається набагато швидше, аніж інші її частини».
 
Після чого Фернандо Ромеро розповів про декілька нещодавніх проектів, досвід з реалізації яких можливо використати в України. Ці проекти були не лише інноваційними з точки зору архітектури, їх реалізація вплинула на розвиток міст та цілої країни:
 
«Я б хотів почати з  прикладу того, як споруда створила навколо себе цінність та надала особливого значення цілій території – музей Сумайя в Мексиці. Він став найбільш відвідуваним приватним музеєм у світі. В цьому проекті ми запровадили інновації через архітектуру, показали, як архітектура може транслювати контекст місця і часу. 
 
Інший проект, який став дуже важливою частиною реформ у країні – це будівництво нового аеропорту в Мехіко. Він мав  колосальний вплив на економіку, на ринок праці та на країну в цілому. Це місто, в якому живе 20 мільйонів людей, і при цьому старий аеропорт мав лише дві злітні смуги. Нова споруда у 7 разів більша, вона розумно взаємодіє із ландшафтом міста – аеропорт побудований на місці висохлого озера. Пропускна здатність аеропорту виросла з 41 мільйона пасажирів на рік до 120 мільйонів. Особливість архітектури тут полягає в тому, що ми хотіли не просто побудувати традиційний аеропорт, а й врахувати історичні аспекти нашої країни, використати звичні для нашої культури піраміди та колони. Ми створили споруду, яка би передавала монументальність архітектури попередніх століть, і при цьому відповідала останнім трендам та концепції сталого розвитку.
 
Ще один вагомий проект ми реалізуємо у співпраці з Ілоном Маском. Це побудова так званого «світового метро» із використанням технології Hyperloop – системи  надшвидкісних вакуумних потягів. Цей проект дозволить з’єднати міста та долати відстані у понад 500 км приблизно за 35-45 хвилин. Розташування міст та промислових об’єктів у Мексиці дуже схоже на українське. Тож цей проект має потенціал бути однаково ефективним як у з’єднанні мексиканських міст, так і українських. Лише уявіть, як швидко може розвиватись країна та її економіка, якщо з Києва до Одеси можна буде дістатись за півгодини.
 
І останній проект, яким я хочу із вами поділитись – це архітектура «Вільного міста». Оскільки для України теж актуальна децентралізація, цей проект може бути дуже корисним. Головною перевагою такої структури міста майбутнього є те, що вона може підлаштовуватись під розвиток та розростання міста. До того ж, увесь проект ґрунтується на сучасних технологіях, що зменшують вартість будівництва та експлуатації об’єктів: ніяких підземних тунелів, лише наземна система транспортного сполучення, чітка структура шляхів, які радіусами розходяться від центра.
 
І головне питання, яке ми сьогодні собі задаємо: як архітектура може визначати ідентичність країн та міст у системі майбутнього?
 
Якщо я введу у пошуку в Google «Україна», то пошук мені покаже багато гарних зображень історичних споруд та культурних пам’яток минулого. Проте, аби досягти швидких темпів розвитку, країні необхідні нові міста, побудовані за сучасними технологіями, із розвиненими індустріальними центрами, швидкою системою сполучення, усією необхідною для населення інфраструктурою. Тож варто мислити інноваційними поняттями у побудові міст майбутнього».
 
Після виступу Фернандо Ромеро відбулася панельня діскусія «Рушійні сили розвитку міст майбутнього», модератором якої виступив  Ігор Новіков, футурист, інноватор, інвестор, посол Singularity University  в Україні. Пан Новіков почав з того, що «мине ще одне чи два десятиліття і ми не впізнаємо наші міста –  нові технології, транспорт, що керується дистанційно та здатен на супер-швидкостях пересувати людину між віддаленими локаціями, значно змінять не лише ландшафти  міст. Розвиток технологій має змінити погляд людей на те як і де треба жити, змінити обличчя наших міст».
 
Штефан Юнг, експерт  з питань інноваційних технологій у нерухомості (Німеччина): «Розумні міста мають вести нас до розумного та комфортного життя. І в цьому питання справжнім центром уваги є людина. Поняття розумних міст включає в себе не лише сучасну архітектуру, але й інновації в медицині, освіті, організації праці. Тобто, розумні міста – це кульмінація використання останніх технологічних розробок для підвищення рівня життя людей».
 
Дмитро Аранчій, засновник архітектурної майстерні  Dmytro Aranchii Architects (Україна): «Архітектура майбутнього точно буде пов’язана із використанням штучного інтелекту, особливо колективного інтелекту. А міста майбутнього трансформуються у розумні системи, які самі будуть здатні визначати, що нам потрібно. Архітектура надалі буде допомагати людині вирішувати проблеми зміни клімату, транспортного перевантаження та інші глобальні кризи людства».
 
Іван Огільчин, керуючий партнер Octagonal Corporation, інвестор, засновник технологічного стартапу, представник партнера заходу - компанії BEEHOME: «Я з оптимізмом дивлюся на майбутнє України, розвиток економіки, архітектури та міст, і в результаті якості життя людей вцілому. Саме зараз ми маємо можливість будувати  довіру та міцні зв’язки між глобальними інвесторами та українським бізнесом, урядом і громадою, які разом створюватимуть додаткову вартість для всіх сторін». 
 
Юрій Батхін, директор з розвитку бізнесу Mastercard в Україні, Молдові, Грузії та країнах Центральної Азії (Україна): «“Розумні міста” майбутнього – це міста з безготівковою економікою. Ми наближаємо це майбутнє вже зараз, впроваджуючи зручні платіжні технології в інфраструктуру сучасних міст: торгово-сервісну мережу, у транспортну інфраструктуру, сферу освіти, дозвілля і відпочинку. Можливість швидко, зручно й безпечно розраховуватися будь-де і будь-коли робить життя містян помітно комфортнішим, заощаджує найцінніший ресурс – час, а також ресурси міських служб на обслуговування дорогої готівки, а крім того – підвищує туристичний потенціал міста». 
 
Євген Мушкін т.в.о. генерального директора Національного комплексу «Експоцентр України» презентував присутнім концепцію розвитку ВДНГ на 40 років, підкресливши: «Впевнений, що досвід розвитку міст та локацій в Мексиці, про який нам розповів Фернандо Ромеро, ми зможемо застосувати у розвитку ВДНГ, адже ми прагнемо стати прикладом найкращого майбутнього України. І головне, з чого нам потрібно почати зміни – це наші цінності, адже саме вони лежать в основі будь-якого розвитку та трансформації». 
 

Назад до списку новин



Logo
Погода в Киеве
НБУ курс доллара
© КиївЕкспоЦентр, 2007-2017
 
розробка:открыть в новом окне http://beleven.com.ua