.
 
Задати питання Пiдписатися на новини

Історія

Експоцентр України, відома всім ВДНГ, - особливе місце в українській столиці. Цей острівець радянського необароко, архітектурна перлина, як і раніше, притягує до себе десятки тисяч людей з різних куточків України, ближнього та дальнього зарубіжжя. На території комплексу - 180 будівель і споруд, 20 з яких мають  статус історико-культурних пам'ятників України. Доповнюють гармонію рекреаційної зони чисельні ландшафтні алеї, мальовничі озера, фонтани, ресторани та кафе, шашличні містечка.
Недалекі ті часи, коли не залишиться місця, де можна побачити таке багатство скульптурних і рельєфних зображень радянської епохи: незліченні колонади, увиті орнаментом з дарами колгоспних полів, барельєфи аграрної та індустріальної тематики, розкішний фонтан прикрашений соняшниками і кукурудзою. Тема «цариці полів» асоціюється з образом Микити Хрущова – прихильником кукурудзяного культу. У іншому куточку Виставки задумливо стоїть мічурінець з живцем плодового дерева. Поруч можна побачити трьох колгоспників. А чи багато сучасних дітей взагалі знають слово «колгоспник»? Експоцентр України унікальний,  він є невід’ємною  частиною нашої історії.
Виставка досягнень народного господарства УРСР була задумана в післявоєнні роки як постійно діючий центр, що демонструє досягнення у промисловості, сільському господарстві, будівництві, на транспорті, в науці і культурі Республіки. Це комплекс павільйонів, споруд, відкритих майданчиків для натурного показу експонатів, будівель культурно-побутового призначення і місць відпочинку. Будівництво особисто підтримав тодішній Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов. Відкрилась ВДНГ  6 липня 1958 року.  Над створенням центру працювали архітектори В. Орєхов, І. Мезенцев, А. Станіславський, Д. Баталов, інженер С. Малкін. Павільйони оформлювались кращими художниками і скульпторами Республіки - завдяки їм тут і зараз є на що подивитись.
На той час радянський монументальний класицизм або «сталінська архітектура» був лідируючим напрямом в архітектурі, монументальному і декоративному мистецтві СРСР. Часто архітектуру подібної стилістики іменують і «сталінський ампір» (від фр. empire — «імперія» і по аналогії з ампіром). Їй властиві таки риси як ансамблева забудова вулиць і площ; синтез архітектури, скульптури і живопису; барельєфи з геральдичними композиціями і зображеннями трудящих; оптимістичний настрій всього твору; використання мармуру, бронзи, цінних порід дерева і ліпнини у оформленні суспільних інтер'єрів. У післявоєнні роки країна приступила до відновлення зруйнованих міст. Архітектура стала одним з пріоритетних напрямів народного господарства. Архітектурний витвір повинен був вселяти глядачам впевненість у швидкому відновленні всієї країни.
Назавжди у минулому залишились назви павільйонів: «Машинобудування і приладобудування», «Електрифікація», «Вугільна промисловість», «Металургія», «Хімічна промисловість», «Товари народного споживання», «Авіація», «Будівництво», «Сільськогосподарська наука і землеробство», «Багатство моря», «Зернові і олійні культури», «Технічні культури», «Тваринництво», «Народна освіта», «Автотранспорт».
Життя не полишає ВДНГ. Наразі це і виставковий центр, і зелена зона відпочинку, і унікальний архітектурний комплекс. У павільйонах проводяться міжнародні та національні спеціалізовані виставки, ярмарки товарів широкого вжитку, концерти, ділові, корпоративні, спортивні, святкові заходи. Виставку відвідують не тільки любителі ностальгічних спогадів: на алеях можна побачити молодь з сучасними велосипедами, на роликових ковзанах, закохані парочки, матусь с дитячими візками. Затишні кафе та елітний ресторан приваблюють відвідувачів. Епоха, що канула в минуле, насправді тільки затаїлася у дивовижних скульптурах та аплікаціях, що прикрашають павільйони виставкового центру. Майже не змінився первинний стиль павільйонів, вся радянська символіка і барельєфи. Будівлі повністю зберегли свій автентичний вигляд. У такому, майже первозданному вигляді, дійшов до нас перший всеукраїнський виставковий центр. Павільйони № 1 та № 2, як і раніше, прикрашають чудові картини українських художників монументально-декоративного мистецтва, зокрема Кириченка Степана Андрійовича. Автор -  український живописець, графік, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник УРСР, відомий своїми багатофігурними жанровими композиціями. Його мозаїка «Україна» на Всесвітній виставці у Брюсселі у 1958 році була відзначена срібною медаллю.

У 1949 році було підписано Постанову Ради Міністрів СРСР про будівництво в Києві Республіканської сільськогосподарської виставки. Будувалась вона на місці невеличкого приміського хутірця Червоний трактир. Будівництво розпочалося в 1952 році і тривало 6 років.
 
Офіційне відкриття виставки відбулося 6 липня 1958 року
 
Проектування виставки здійснювалося силами інституту “Діпромісто”. До оформлення павільйонів було залучено кращих художників і оформлювачів республіки.
 
Тоді у складі виставки були такі павільйони: Головний, “Машинобудування й приладобудування”, “Вугільна, нафтогазова та металургійна промисловість”, “Енергетика та електрифікація”, “Будівництво та промисловість будівельних матеріалів”, “Пластмаси та полімерні матеріали”, “Землеробство”, “Зернові та олійні культури”, “Технічні культури”, “Тваринництво”, “Овочівництво, садівництво і виноградарство”, а також павільйони натурного показу тваринництва. Згодом були побудовані павільйони “Вугільна промисловість” з макетом діючої шахти, “Періодичні виставки”, “Механізація і електрифікація сільського господарства”, “Товари народного споживання”, “Багатства моря”, організовані павільйони “Народна освіта” і “Наочна агітація”.
 
Перед відкриттям Республіканська сільськогосподарська виставка була перейменована на Виставку передового досвіду в народному господарстві УРСР. Виставка протягом своєї діяльності ще неодноразово змінювала назву: Виставка досягнень народного господарства, Центр виставок та ярмарків України, Національний виставковий центр України і, нарешті, Національний комплекс “Експоцентр України”.
 
За час роботи Виставки її відвідали визначні люди світу: В’єтнамський лідер Хо Ше Мін, Президент Франції Генерал Де Голь, Генеральний секретар ООН У Тан, Президент Югославії Броз Тіто, Прем’єр-Міністр Індії Шастрі, Прем’єр-Міністр Великої Британії Маргарет Тетчер та інші.
 
Виставка була організатором усіх експозицій, присвячених визначним датам у житті держави та її народу, багатьох престижних експозицій за межами України – у Лейпцигу, Монреалі, Брно, Ганновері, Москві.
Logo
Погода в Киеве
НБУ курс доллара
© КиївЕкспоЦентр, 2007-2017
 
розробка:открыть в новом окне http://beleven.com.ua